Гіпотеза про Пінзеля

Гіпотеза про Пінзеля

Гіпотеза про Пінзеля

Існують гіпотези що майстер Пінзель походження з італійських, німецьких чи чеських земель. Ім’я його також подається у різних транскрипціях. Про чеське походження свідчить постать святого Яна Непомука (беатифіковано у 1735 році), тричі зображеного у дереві і камені: 1 – в костелі у вівтарі св. Миколая, патрона фундатора М.Б.Потоцького, 2 – на балюстраді ратуші і 3 – скульптура при дорозі на Теребовлю (був покровителем річок і мостів, фігура стояла якраз навпроти старого мосту, знищеного у першу світову війну, а в міжвоєнний період тут був пішохідний місток).
Багато з його скульптур мали яскраво виражену семітську зовнішність, що і видно на представленому фото.
А можливо, будучи членом гебрайської спільноти, маючи хист до занять різьбою і не маючи можливості реалізувати себе серед традиції, яка не дозволяла чогось подібного до зображень християнської скульптури чи ікон, покинув своє середовище і подався у сховок на маловідомі Європі Галичину і Поділля.
Взяв псевдонім Йоган Георг Пільзе, переставивши літери у гебрейському слові פסל, що читається як пасаль – скульптор, або песель – скульптура і став улюбленим майстром Миколая Базилія Потоцького, мецената і замовника багатьох його робіт. Філологи наведуть багато прикладів вживання іншомовних слів і адаптацію їх у звичне для нас мовне середовище. Наприклад гебрайське слово בשר читається басар=м’ясо трансформувалось в українське слово базар=ринок, слово סוכר cукар трансформувалось в цукор.
Завдяки пошуковій праці с.п. директора Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького, який довгі роки рятував твори мистецтва, зі забуття повернуто в європейський культурний простір доробок видатного скульптора. Остання виставка творів великого європейського майстра відбулась у Луврі з 21.11.2011 по 25.02.2012 року. Більшість врятованих скульптур тепер знаходяться у фондах Музею Пінзеля Львівскої національної галереї мистецтв у костелі Кларисок. Вилучені з костелу Внебовзяття Діви Марії і церки Покрови скульптури зберігаються в Тернопільському краєзнавчому музеї.

Юрій Базанов