Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.Тестамент у камені.

Я довго дивлюсь на фото та останки кам’яних скульптур Іоана Георга Пінзеля.
Із шаленою жагою вдивляюсь в очі тих його дерев’яних творінь, що зберігаються у Костелі Успіння Богородиці

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

та Церкві Святої Покрови в Бучачі.

6Читаю літературу присвячену життю та творчості цього неперевершеного майстра і не перестаю дивуватись чому: розглядаючи форми, спостерігаючи за динамікою, захоплюючись майстерністю витонченої роботи скульптора, не зауважуємо глибину змісту його творчості?

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.Я переконана, що жодна із скульптур не була випадковою. Більше того, сам порядок скульптур у композиції мав певне змістовне навантаження. Пінзель не просто віртуозно виконував художні твори в камені та дереві, він розповів нам про час, який змінюється, та про нас самих, які змінюватись не хочуть.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Я, коли читаю Шевченка, то складається враження, що він стоїть в мене за спиною, і пише про нас сьогоднішніх. Так от, коли читаю Пінзеля, то таке відчуття, що він розповідає нам про нас теперішніх. Не вірите? Давайте спробуємо почитати разом. Ну от хоча б композицію на Бучацькій ратуші.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Для того, щоб краще собі уявити про що буде йти мова, варто зазначити, що Ратуша в м. Бучач – це унікальне творіння архітектури 18 століття. Як пишуть туристичні путівники «споруда має яскраво виражену вертикально-центричну композицію вежового типу». ЇЇ унікальність не просто в архітектурі Бернанда Меретина, а в художньому оформленні Іоана Пінзеля.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.Тут на фоні камяних рельєфів був дивовижний ансамбль камяних скульптур у стилі декоративного барокко. Загально прийнято вважати, що це біблійні та міфічні образи, котрі показують боротьбу добра і зла, перемогу розуму над стихійними силами природи.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені. Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Дослідники називають різну кількість фігур на первозданному фасаді ратуші: хтось каже, що їх було 14, хтось називає цифру 12, я ж знайшла описи, та бачила залишки 9. Про них і поговоримо.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Як на мене, то однією із основних знакових фігур ансамблю на ратуші була скульптура Феміди.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Фігурою Феміди саме на ратуші Пінзель продовжив традиції вірних грецькій міфології , бо саме греки ставили її в місцях народних зібрань, вважаючи, що своєю присутністю ця Богиня Правосуддя вносить дух добра та справедливості. У виконанні Пінзеля, дружина Зевса зображена напрочуд спокійно, цей спокій відчувається в повороті плеча, і ледь виділеній лівій нозі, граційно вигнутій руці з терезами, акуратно видрапіруваній тканині, що так невимушено підкреслює стрункий жіночий стан.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Але, зважаючи на те, що все це відбувається в містичному 18 столітті, непотрібно забувати, що саме Феміда навчила людей пророцтву!

Кажуть, що поряд неї сидів Запорожець (або як дехто називає Козак) з люлькою, зовні дуже схожий на Миколу Потоцького ,

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

а неподалік була дуже експресивна скульптура невільника, котрий розриває пута.

15

Тож чи не цим хотів розповісти нам Великий майстер про головну сутність нашого менталітету – найважливіше подолати кріпацтво в собі – розірвати власні кайданки.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

На кутовому стовпі парапету кривава сцена, в якій Давид перемагає Голіафа

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Або розповідь про те, що навіть юний пастушок може перемогти могутнього велетня, маючи в собі віру.

В одній композиційній структурі Іоан Георг Пінзель відтворює зразу два подвиги Геракла: перший – Геракл роздирає пащу Немейському леву і другий – де той перемагає Лернейську гідру.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.У виконанні скульптора, Геракл впевненим рухом ледь схилився в бік фронтону (наче підкреслюючи гостроту події, важливість рівноваги), а коліном правої ноги міцно впирається в спину лева, руками роздираючи його пащу. В погляді ні краплі жалю, лиш впертісь та гнів. Дуже велично і точно з анатомічної точки зору передана мускулатура оголеного торсу Геракла, чудово тесані ноги, лінія стегон… Майстер створив форму ідеального чоловічого тіла. Якщо пригадати, що грецька міфологія ґрунтувалась на алегоріях, то стає цілком зрозумілим що хотів сказати автор саме цими сюжетами. Пригадаємо – Геракл – це людина – силач, який в поривах затьмарення розуму знищив своїх дітей та дітей свого брата. А в момент просвітлення, з усвідомленням скоєного, прийшло і каяття. В чому ж перший подвиг просвітленого Геракла? Він не вагаючись іде на боротьбу з Немейським левом, котрого в грецькій міфології описують як чудовисько неймовірної величини, значно більше, страшніше і огидніше представників свого роду, котрий спустошував навколишні міста і села. Це був хижак, котрий вбивав більше ніж міг зїсти. А тепер повернемось в світ алегорій : саме лев у грецькій міфології був символом сили і влади!…

Щодо другої скульптурної композиції «Геракл вбиває Лернейську гідру», то у різних викладеннях цього міфу гідра описується по різному, та Пінзель зупиняється на зображенні потвори із зміїним тілом та головами драконів. На мій погляд, сьогодні достеменно не відомо скількома головами наділив Лернейську гідру Пінзель, але за описами очевидців, щодо самого Геракла, то тут він лівою рукою душить голову гідри, а права замахнулась для удару. Тулуб гідри обвиває ноги Геракла, тоді як плащ кожною своєю складкою майорить на вітрі, а кожне пасмо волосся і кожен мускул на напруженому обличчі героя тільки посилюють динаміку цієї скульптури, передаючи напруженість події . Але повернемось до змісту скульптури. Грецька міфологія говорить про те, що відтинання Гераклом голів Гідрі не давало нічого – ті виростали знову і знову, витрачені сили були намарно. І лиш коли кожну відтяту голову Геракл припікав вогнем, тоді він зміг подолати потвору.

Та на скульптурі Пінзеля Геракл ще не позбавляє Гідру голів, він ще тільки бореться з ними. То ж варто заглянути глибше в зміст цієї скульптури і зауважити, що гідрою в нашому побуті колись називали запеклих ворогів, а тому для мене ця скульптура читається, як бажання автора пояснити що долати ворогів потрібно не просто силою, а їхньою ж кровю, та вогнем. В іншому разі – це даремна трата сил.

На східному фасаді Ратуші була ще одна з наріжних алегоричних скульптур, котрі як найяскравіше виражають художній образ задуму – скульптура Нептуна ( або Посейдона чи Зевса), що тризубцем втихомирює море.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Суворе обличчя Бога морів, у зображенні Пінзеля виглядає по доброму стривоженим , з розвітреними пасмами волосся, та поглядом направленим в далину.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Він, здавалось би, не вкладається в загальну концепцію задуму скульптурної композиції, якби не один нюанс, в супереч більшості із історій про злісну та істеричну вдачу Нептуна, в викладенні Пінзеля, саме на цього героя покладена місія не піднімати хвилі, а заспокоїти, відвернути стихію!

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Про скульптурну композицію «Самсон розриває пащу лева»,

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

я можу сказати лиш те, що в 2011 році кам’яну голову Самсона я знайшла на виставці присвяченій року Пінзеля в Тернопільському краєзнавчому музеї, як експонат приватної колекції п. Вільгушинського. Там ж була і голова янгола з придорожньої скульптури. І на щастя нам з комісією районної ради вдалось повернути їх в Бучацький краєзнавчий музей. Тож мала нагоду побачити витвір величного майстра не просто на старих фотографіях, але й розглянути зблизька і навіть доторкнутись. Що бентежить з першого погляду , то та експресія, ця сила енергії в гладко витесаному обличчі, гострій формі носа, витончених загострених формах скул і в дивовижно цілеспрямованому погляді. Я звикла до порожнечі в очах камяних скульптур, а тут пустота в очах має особливий зміст, і тому зовсім не важко уявити собі цілісність цієї скульптури.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Що ж до алегоричності її, то Біблійна Книга Суддів, говорить про історію Самсона з Левом, як про народного героя, котрий одного разу йдучи по дорозі до міста в якому жила його дружна зустрів молодого Лева, що намагався на нього напасти.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.Самсон, миттєво зреагувавши, перехопив Лева і роздер його, як ягня. Якщо провести славнозвісну паралель між левом та владою, фігура набирає значення не просто боротьби народу з владою, а придушення народом влади в її намірі заподіяти шкоду своєму народу.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Я мало в яких описах бучацької ратуші зустрічала скульптуру Русалки. Але ось і зараз на мене з правого кута фронтону будівлі дивиться Русалка котра присіла на залишку берега, чи то хвилі ( точніше те, що від неї залишилось).

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені. 

Кажуть, що це одна із небагатьох жіночих фігур зроблених Пінзелем у камені. Довгокоса дівчина з риб’ячим хвостом в глибокій задумі ледь присіла на бік, спершись на одну руку. З того, що залишилось, можна судити, що це була фігура жінки далеко не барокових форм, скоріше стандартів сучасних моделей. Хоча, хто зна…

Що могла означати для великого філософа тих літ скульптура Русалки? Чому не німфа чи сирена?

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.В українській народній творчості Русалки є не тільки символом спокуси та небезпеки, вони також є символом глибокої печалі. Та найхарактерніше, що їх різнить із з ними подібними міфологічними істотами – це те, що в них немає нічого подвійного : ні в образі, ні у вчинках.

От і виходить, що сидить в глибокій скорботі Пінзелівська Русалка та з висоти 18 сторіччя з сумом спостерігає за нами.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Бо нічого не змінилось, ми і далі століття за століттям боремось із владою та ворогами на власній землі. Та не розірвавши пута у своїй свідомості – не знімемо кайданів, а побороти ворога можна лише його ж кров’ю та вогнем.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.Але біда наша в тому, що все ще чекаємо на Геракла, котрий повинен здобути нам і волю, і державу, та не розуміємо, що кожен з нас незалежно від фізичної сили чи матеріальної влади може змінити світ, маючи в собі лиш віру. І що при розумному підході, можна й стихію відвернути руками кривдника. А найстрашнішого ворога можна здолати лише його кровю на його землі! І що в вічній боротьбі із владою, маємо те, що заслуговуємо, бо на терезах добра і зла у нас не совість. Не задумуємось, що найвищий суд – Божий, що мусимо мати на своїй землі свого пророка.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Хоча?… Ніхто достеменно не знає в якому порядку були виставленні фігури на фронтоні Бучацької ратуші, бо варто лиш поміняти місцями Козака та Невільника, чи Феміду і Русалку, як все можна починати читати по новому. Цей загадковий ребус, чи пазл, складаючи котрий кожного разу можна отримати нову картинку, нове послання, суть яких залишається незмінною.

Дивно, як через 300 років великий маестро Пінзель стукає у нашу свідомість. Показує сутність нашого єства, природу наших вічних митарств.

Читаючи Пінзеля. Або тестамент у камені.

Олена Сурмяк – Козаренко

м. Бучач Тернопільської області

(Visited 180 times, 1 visits today)