Бучацький костел

 Бучацький костелБучацький костел

Бучацький костел – Римсько-Католицький костел Успіння Пресвятої Богородиці у м. Бучачі побудований в стилі бароко у 1763 році за кошти фундації тогочасного власника Бучача – Миколи Потоцького. Архітектором був Бернард Меретин, але закінчив проект Мартин Урбанік на основі креслень попередника. Різьблення вівтарів в Костелі виконані видатним вівтарним скульптором Галичини Іоаном Георгієм Пінзелем і його учнями.

Унікальність костелу в тому, що І. Г. Пінзель вирізьбивши вівтар «Святого Юди Тадея», який перенесений з готичного костелу в цю святиню, брав біля цього вівтаря шлюб, хрестив дітей, і є припущення що міг бути похований у підземеллях цього храму.

Старий фарний костел вирішили замінити на новий кам’яний на початку XVIII ст., розбирати почали восени 1760 р. за вказівкою канівського старости Миколи Василя Потоцького(після дозволу львівського архиєпископа Сєраковського Вацлава Єроніма. За сприяння М. В. Потоцького (21 березня 1761 видав фундаційну грамоту (лист)[3]) Храм Успіння було перебудовано у 1761–1763 роках за планом тодішнього архітектора М. В. Потоцького[4] Мартина Урбаніка[5] (також припускають, що це міг бути його компаньйон Бернард Меретин). Посвячення (консекрацію) костелу 14 серпня 1763 року провів під час канонічної візитації (візиту) львівський латинський архієпископ Вацлав Гієронім Сєраковський з Богуславиць. Збіґнєв Горнунґ припускав, що головним творцем проекту міг бути Меретин; або Урбанік послуговувався копією проекту костелу Годовиці, який є прообразом бучацького.

У записах метричних книг хрещень і поховань бучацьких костелів можна довідатись, що неодноразово хресними батьками були дідичі міста (зокрема, Стефан Потоцький, його син Микола Василь), гості (генерал-ад’ютант короля Швеції Карла ХІІ Андерс (Єнджей) Тиллденкрон, староста львівський Йоахім Потоцький та інші).

P1110035

 

З канонічними візитаціями в храмі перебували львівські архиєпископи РКЦ граф Анджей Алоїзій Анквіч (1816, 8 травня 1825 року), Франтішек де Паула Піштек (22-23 травня 1838 року), Лукаш Баранецький (7 вересня 1852). 1856 року: в лютому коштом шляхтичів Пенчиковських було виготовлено 14 ікон стаційних; також було виготовлено нову монстранцію за сприяння [дідич]]а міста графа Потоцького (ц.-к. майора, шамбеляна).

Доктор Едвард Кшижановський сприяв розкопкам на замку Бучача; викопані 2 кулі вагою по 15 фунтів були вмуровані в зовнішню стіну Бучацького костелу – Римсько-Католицький костелу Успіння Пресвятої Богородиці з надписом: «З нападів татарських». 1880 року поляки поставили біля костелу дубовий хрест на знак вшанування 50-ї річниці повстання.

1945 року радянська влада перетворила костел на магазин (продавалося всіляке потрібне в господарстві залізяччя), пізніше храм був складом. Головний вівтар роботи Пінзеля, частина бічних були зруйновані. Вцілілі речі були вивезені до Польщі. В 60-роках з родинних склепів у підземеллях костелу було винесено рештки Потоцьких (куди, немає даних) , тут влаштували котельню. 1991 року стараннями ксьондза, уродженця Підзамочка Людвіка Рутини костел повернули громаді бучацьких римо-католиків.

На раніших зображеннях можна бачити дзвіницю (не збережено, розібрана біля 1958 р. через загрозу обвалу, знаходилась на місці невеликого майданчика біля доріжки до замку, вище, над гротом, з тилового боку).

Бучацький костел вважають родзинкою міста. Святиня відреставрована й у ній проводять богослужіння. Бічну південну браму відновлено у 2010 році за сприяння В.Гребеньовського. Металеву браму виготовлено у Коломиї і  встановлено за кошти мецената Василя Бабали.

Бучацький костел. Старі фотографії


Бучацький костел. Сучасні фотографії


(Visited 435 times, 1 visits today)