Бучацька ратуша

Бучацька ратуша

Бучацька ратуша
Бучацька ратуша – Скульптор Й. Г. Пінзель

Бучацька ратуша — унікальна пам’ятка архітектури середини 18 століття в м. Бучачі Тернопільської області. Зведена 1751 р. в стилі рококо. Архітектор Бернард Меретин, скульптор Й. Г. Пінзель, фундатор — Микола Василь Потоцький.

Легенда оповідає про те, що фундатор ратуші хотів, щоб вона була вищою від львівської Вежі Корнякта.

Бучацька ратуша є справжнім витвором архітектурного мистецтва. Ця будівля унікальне тим, що являє собою класичний стиль бароко. Подібних будівель, що збереглися до наших днів майже в первозданному вигляді, в Україні не так вже й багато.

Перлина стародавнього міста Бучача є важливим історичним пам`ятником.  Знамениту ратушу звели приблизно в 1750 – 1951 роках з ініціативи Миколи Потоцького, активного діяча і старости канівського. Його ім`я можна побачити на одному з фасадів будівлі. В якості головного архітектора Потоцький запросив Бернарда Меретина.

      Розташована в нижній частині міста посеред невеликого майдану, гармоніює з ландшафтом, вирізняється чітким окресленням об’ємів і досконалістю пропорцій. Споруда має яскраво виражену вертикально-центричну композицію вежового типу. На двоповерховий кубічний об’єм спирається двоярусна вежа з великими вікнами. На старих малюнках і фото, можливо, зроблених до пожежі в Бучачі 29 липня 1865 р., на місці теперішнього купола можна побачити 4-кутний обеліск заввишки приблизно 10 м, який, можливо, був зруйнований вогнем. Пластику стін підкреслюють пілястри, крок і кількість яких неоднакові: на головному фасаді — 6, на задньому — 5, на бічних — по 4; вони закінчуються капітелями коринфського ордеру і значно урізноманітнюють площину фасадів. Архітектурні форми позначені вишуканою, плинною пізньобароковою пластикою. Троє дверей нині — нижче від рівня майдану (культурний шар за 250 років піднявся на 1 м). Головий фасад ратуші повернутий до заходу, на його фронтоні — картуш із родинним гербом «Пилява» фундатора ратуші Миколи Василя Потоцького. На фігурному щиті з перехрещеними військовими атрибутами — напис «М. Р. 8. К.» («Микола Потоцький — староста Канівський»). Внутрішній простір поділений на 12 залів; поверхи з’єднані гвинтовими сходами. За скульптурним оздобленням та органічним синтезом мистецтв Бучацька ратуша не має аналогів в архітектурі України XVIII століття.

Через сотні років фахівці прийшли до висновку, що саме Бучацька ратуша залишається найкращою роботою генія. Раніше ратуша мала висоту 38 метрів, 18 з яких припадало на шпиль, однак знищений пожежею в 1811 році він вже не був відновлений. В середині 18 століття в башті під цим шпилем знаходилася спеціальна людина, в чиї обов`язки входило оглядати міські вулиці. Висота будівлі дозволяла спостерігати навіть за окраїнами Бучача. Під час відвідин цієї безцінної пам`ятки гості можуть детально розглянути залишки скульптур на будівлі, фактурну ліпнину з античними героями, чудовий бароковий екстер`єр. На даний момент всередині ратуші проведені певні відновлювальні роботи, але за браком коштів все зупинено.

Після 1920 р. будівлю віддали під житло та крамниці. В ній діяли дитяча художня школа(1960 – 19 (?) і районний історико-краєзнавчий музей(1982–1992 рр).

Скульптури. Початково фасад прикрашали 14 фігур; образи взяті з біблії й античної міфології. Скульптури відзначаються експресією пластичної мови та динамізмом композиції; тесані з монолітного каменя-вапняку, подекуди є вставки. Частина з них втрачена під час пожежі 29 липня 1865 р., кілька півфігур-каріатид під балконами на фасадній стіні знищені в середині 1950-х(?). Збереглися 9 статуй (усі пошкоджені): композиції (висота — 195 см) «Геракл роздирає пащу Немейському левові», «Геракл убиває Лернейську гідру», монументальні статуї бога морів Посейдона та юнака Давида — переможця велетня Голіафа й інші.

Під час першої реставрації, що проводилася з 1987 року Кам’янець- Подільською майстернею, частина скульптур з ратуші та інші деталі екстер`єру були перевезені у Львівську майстерню з подальшою реставрацією, консервацією, а потім розміщенням в львівських краєзнавчих музеях. А на їх місці мали встановити точні копії, зроблені сучасними майстрами. Але на початку 90-х майстерню викинули на вулицю, приміщення продали, а фігури зникли в невідомому напрямі.


Бучацька ратуша – Старі фотографії



Бучацька ратуша – Сучасні фотографії


Бучацька ратуша.Реставрація


(Visited 923 times, 1 visits today)